З історією виникнення британської кішки пов’язано багато легенд, і це не дивно, оскільки британська короткошерста є однією з найдавніших порід, хоча племінні книги, куди заносяться кращі плідники, ведуться всього близько 100 років. Зараз ця порода поширена у всьому світі і користується неабиякою популярністю.
Згідно першої легенди, британська кішка походить від домашніх кішок Єгипту і Риму. У Стародавньому Єгипті і Римі кішки всюди супроводжували людину. В історичних хроніках Стародавнього Риму згадується про міцних сірих котів з великими круглими очима. Близько 2000 років тому ці кішки прибули у Британію разом з римськими легіонерами, коли Рим встановив контроль над островами.
За іншою легендою, ці кішки подорожували з французькими моряками. Вони жили в трюмах кораблів, ловили крис. Так вони і потрапили на острови разом з французами. В Франції крупні голубі коти, схожі за описами на британську голубу, жили при монастирі Шартре, де зарекомендували себе найкращими китоловами.
Оселившись у Англії ці кішки завоювали серця англійців своїм гордим поглядом та «аристократичним характером». Так сформувався тип кішки з яскравими округлими очима, округлою мордочкою, короткими ніжками та короткою плюшевою шерстю. Ці кішки мали міцне здоров’я та відмінні якості мисливців. Саме ці кішки дали початок Британській короткошерстій породі.
В кінці 19 ст. розпочалася цілеспрямована робота по виведенню цієї породи. Вперше британська порода була представлена у Лондоні в 1880 році, а перша родословна була виписана у 1898 році. До 20 ст. кішки не розділялись на європейську і британську породи і тому вільно схрещувалися між собою. Розподіл виник у 1966 році.
В роки Другої світової війни кількість цих кішок критично зменшилась, майже вся порода була винищена. Саме тому, британські селекціонери розпочали відновлення цієї породи. Для формування сучасного типу британської кішки важливу роль відіграли персидські, європейські, американські короткошерсті кішки.
На початку загальним стандартом виступали кішки «голубого» забарвлення. Але, за період відновлення породи, забарвлень британських кішок стало набагато більше.
В Британії однією із перших зареєструвала британців організація GCCF, а пізніше в 1980 р. і FIF. В США їх чисельність була досить незначною до 1964 року, а потім їй надали право брати участь у змаганнях АСА в 1967р. В 1980р. британська короткошерста була признана і в CFA. Тільки після 80-х років, отримавши визнання найбільших і найвідоміших філінологічних асоціацій Європи і США, порода стала активно розвиватися.